Офіційний сайт виконкому Кам`янської міської ради Офіційний веб-сайт Кам`янської міської ради

Прогноз погоди Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології

Створено: 2016-01-25 20:16:30Оновлено: 2017-02-17 09:05:10

 

                                                                 

 

           

 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Дніпропетровський регіональний центр з гідрометеорології

 

49044, вул. Гоголя,19

м. Дніпропетровськ

 

тел.: (0562)39-85-25

факс: (056)744-02-34

 

e-mail: pgddnepr@meteo.gov.ua

 

15.02.2017 р. № 06-19/47

           Попередня оцінка розмірів весняного водопілля 2017 р.

та можливих наслідків у період його проходження на притоках

         Середнього Дніпра (станом на 10-14 лютого 2017 р.)

Гідрометеорологічна обстановка, що склалася на території річкових водозборів України станом на 10-14 лютого,  дає підстави очікувати формування на всіх річках держави весною 2017 р. вираженого і вищого за попередні роки весняного водопілля. За величиною максимальних рівнів і витрат води водопілля на рівнинних річках може бути переважно близьким до середніх багаторічних значень (чого не спостерігалося останніми роками), а в разі інтенсивного й дружнього сніготанення не слід виключати можливість дещо вищого за норму водопілля, особливо на малих річках та на річках Дніпропетровської, частково – Сумської, Полтавської та Харківської областей, де зараз відмічаються найбільші снігозапаси.

Станом на 10-14 лютого 2017 р. гідрометеорологічна ситуація у басейнах річок характеризується наступним чином:

-               холодний період 2016-2017 рр. розпочався раніше за попередні роки – переважно в середині листопада. На території басейнів приток Середного Дніпра перший сніг відмічався 26-27 листопада;

-               середня за холодний період температура повітря (до кінця першої декади лютого) у басейнах річок була на 0,2-0,9°С нижчою за норму; загальна кількість опадів відповідала нормі (80-110 %), що зумовило стабільне снігонакопичення і формування порівняно стабільної зимової межені;

-               у першій половині грудня було кілька періодів утворення та розтанення невисокого снігового покриву; стабільне снігонакопичення у басейнах річок розпочалося з середини грудня і станом на 10 лютого 2017 р. сніговий покрив висотою 15-40 см відмічається по всіх річкових бассейнах;

-               за даними снігомірної зйомки 10 лютого у басейнах майже усіх річок снігозапаси перевищують середні багаторічні значення на цю дату. Найбільші, порівняно з нормою та іншими водозборами, снігозапаси сформувалися у басейні Орелі (перевищують норму у 2,7-3,9 рази).                   У середньому по водозборах запаси води у сніговому покриві дорівнюють (у міліметрах та відсотках норми на 10 лютого): Оріль 69 (310), Самара 24 (110);

-               підстильна поверхня характеризується близьким до середнього зволоженням метрового шару ґрунту та переважно неглибоким його промерзанням  (меншим за 30 см). Більш глибоке промерзання – до глибини 45-65 см відмічається у нижній частини басейну Інгульця, що в разі дружнього танення наявних снігозапасів може сприяти небезпечним наслідкам; 

-               водність річок на початок зимового періоду була близькою до норми, завдяки достатній кількості дощів у жовтні-листопаді 2016 р., упродовж зими утримувався стабільний режим зимової межені, що істотно відрізняє поточну гідрологічну ситуацію від 2015 та 2016 рр.;

-               льодоутворення на водних об’єктах відбулося у третій декаді листопада  і, на відміну від попередніх років, льодостав (або льодостав з ополонками) відмічався упродовж усієї зими з поступовим наростання товщини льоду;

-               станом на 10 лютого товщина льодового покриву на дніпровських водосховищах та притоках Середнього Дніпра дорівнює 25-45 см, що близько до норми станом на 10.02 та більше за норму. На льодовому покриві відмічається сніг висотою переважно 5-15 см, що істотно не впливатиме на руйнування льоду.

Виходячи з гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейнах приток Середнього Дніпра упродовж осінньо-зимового періоду 2016-2017 рр. та за нормального розвитку гідрометпроцесів у другій половині лютого-травні, можна очікувати, що, на відміну від кількох останніх років, на більшості річок весною 2017 р., формуватиметься виражене водопілля, за рівнями і витратами води вище (більше) за минулорічне. 

За розрахунками гідропрогностичних організацій за даними на 10 лютого максимальні рівні і витрати води водопілля передбачаються:

-         на річках  Правобережжя – переважно близькими та нижчими (меншими) за норму;

-         на річках Лівобережжя – близькими і дещо вищими (більшими) за норму.

Розраховані за прогностичною системою «Слой» коефіцієнти тало-дощового стоку переважно дорівнюють 0,45-0,65, що вказує на можливість незначної втрати талих вод на просочування, особливо на ділянках з промерзанням ґрунту до глибини 50 см і більше та в разі інтенсивного сніготанення. 

Проходження водопілля та руйнування льодового покриву весною 2017 р. може мати негативні наслідки: затоплення заплавних територій та об’єктів розташованих на них, формування льодових заторів і зажорів з різкими коливаннями рівнів та додатковими затопленнями, можливі локальні підтоплення місцевим та схиловим стоком під час сніготанення. Масового досягнення небезпечних відміток не очікується.

Можна очікувати затоплення понижених ділянок заплав приток Середнього Дніпра у Дніпропетровській області.

Найбільш висока ймовірність досягнення й перевищення небезпечних відміток (при сніготаненні, що супроводжуватиметься дощами) у басейнах річок, де сформувалися найбільші снігозапаси, у тому числі – приток Середнього Дніпра у Дніпропетровській обл.

Ймовірність формування більш високого за попередні роки водопілля, з одного боку, сприятиме заповненню малих і середніх водосховищ різних форм власності, з іншого – вимагає додаткового контролю за пропуском тало-дощових вод з метою недопущення різких скидів води і додаткових небезпечних наслідків.

Обсяги весняного припливу води до водосховищ Дніпровського каскаду попередньо оцінюються як близькі до норми, що дозволить заповнити каскад у планові строки. Станом на 13 лютого вільний об’єм каскаду дорівнює 7,27 км3, що відповідає Правилам експлуатації дніпровських водосховищ. За умови раціонального планування і дотримання режимів роботи водосховищ каскаду пропуск водопілля не повинен мати ускладнень і негативних наслідків, але можливі короткочасні часткові затоплення понижених заплавних територій вздовж Кременчуцького та у нижньому б’єфі  Каховського водосховищ.

Додаткові затоплення прирічкових територій та об’єктів можуть спричинити льодові затори і зажори, які можуть сформуватися у верхніх частинах дніпровських  водосховищ, на нижніх ділянках річок в зонах виклинювання підпору дніпровських водосховищ,  а також в місцях природних звужень річкових русел та на їх ділянках з порушеною пропускною здатністю, в районах мостових переходів тощо.  

Підвищення температури повітря до позитивних значень, яке очікується у третій декаді лютого, сприятиме таненню снігового покриву, його ущільненню, ослабленню льодового покриву, що призведе до підвищення  поточних рівнів води  та збільшення водності  річок. 

Прогнози характеристик весняного водопілля будуть  складені у планові строки і оформлені у окремі текстові Випуски: 22 лютого – довгострокові прогнози найвищих рівнів водопілля на річках України, 27 лютого ­– довгострокові прогнози  максимальних витрат та об’ємів  весняного стоку на річках України; 6 березня – довгострокові прогнози елементів весняного водопілля по Дніпру. У Випусках прогнозів очікувані негативні наслідки бути уточнені й конкретизовані.

Український гідрометеорологічний центр звертає увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.

Витяг з оперативної інформації гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів  № 19 від 14.02.2017 р.

       Начальник                                                               В.В. Гринчак